НВФГ «Компанія «Маїс» є флагманом вітчизняної селекції і насінництва кукурудзи, її гібриди конкурують на рівні з європейськими та американськими аналогами. Біля керма компанії стоять люди з великим досвідом наукової роботи, а тепер і бізнесу, тобто для українських виробників кукурудзи вони є такими, що заслуговують довіри експертами. Саме тому ми попросили Віктора Борисова, голови НПФХ «Компанія« Маїс », відповісти на кілька запитань про ринок гібридів кукурудзи в Україні.
Віктор Миколайович, як показали себе посіви кукурудзи селекції НПФХ «Компанія« Маїс »в цьому році?
Поки що ми в процесі обробки даних екологічних випробувань і демополей, однак, деякі висновки вже можна зробити. Приємно, що в цьому році ми виглядаємо значно сильніше. Хоча конкуренція в нашому сегменті зросла, тобто збільшилася кількість представлених компаній та їх продуктів, але нам вдалося не загубитися серед цього розмаїття.
Цього року наші гібриди показали більше плюсів, ніж мінусів, якщо порівнювати з попередніми періодами. Зокрема, більше половини гібридів нашої селекції на демонстраційних полігонах перевищили показник врожайності 10 т / га. Крім того, покращилася ситуація з віддачею вологи: збільшилася кількість демополей, на яких зерно було зібрано майже сухим. В цілому, більшість наших продуктів на демополях вийшло на середній рівень врожайності.
Заповнений ринок насіння кукурудзи під посів у наступному році?
Думаю, в наступному році кукурудза залишиться на своїх позиціях. Відповідно, насіння буде достатньо. Конкуренція між постачальниками буде йти на рівні генетики, оперуючи даними по врожайності гібридів, оскільки фермери шукають високої віддачі від поля. Високий інтерес буде проявлятися до насіння з тими господарськими характеристиками, які безпосередньо пов’язані з отриманням не просто гарного врожаю, а кращого фінансового результату. Йдеться про гібриди, невибагливих у виробництві, які вимагають менше витрат на досушування і доопрацювання зерна. Виробники вже не питають дешевих насіння, а шукають якісну генетику.
Останні кілька років врожайність кукурудзи по Україні не зростає, хоча раніше динаміка була помітною. Чому так?
Думаю, питання в тому, що сільгоспвиробникам складно повною мірою забезпечити всі умови, необхідні гібридам для максимального розкриття свого потенціалу. Потенціал є, але виробникам як і раніше не вистачає ресурсів. Коли їх буде достатньо, ми побачимо іншу картину.
В цілому я б порадив аналізувати тривалі інтервали. Наприклад, за останні 30 років, урожай зерна в світі завдяки поліпшенню генетики збільшився в середньому на 1 ц за рік. На певних етапах крива зростання могла бути не такою стрімкою, в межах 0,3-0,5 ц / рік, в той же час траплялися й інтенсивні періоди, але середнє значення залишалося незмінним. Ця тенденція буде зберігатися.
Що ви можете сказати про усунення кукурудзяного поясу в Україні на захід і північ?
Кукурудзяний пояс дійсно змінив свої обриси. Регіони, де раніше ця культура майже не вирощувалася, зокрема на Поліссі, тепер активно освоюють її агротехніку. Аналогічні зміни відбуваються не тільки в Україні. Скажімо, в Білорусі ще десять років тому виробляли до 100 тис. Тонн кукурудзи, а тепер обсяги виробництва обчислюються мільйонами тонн.
Не можна сказати, що рух кукурудзи на північ відбувається тільки за рахунок кліматичних факторів. Селекція і генетика теж змінюються. Ці два фактори – зміна клімату та створення нових гібридів з більш коротким терміном вегетації – підсилюють дію один одного. Результат ми бачимо. Крім того, фактор зміни генетики в цьому процесі відіграє ще більшу роль. Якщо зміни клімату почали обговорюватися тільки 10-15 років тому, то розширення зони вирощування кукурудзи за рахунок генетики було завданням ще радянських наукових установ.
Разом з тим, проблемою є те, що відмовлятися від вирощування кукурудзи став південь країни.
На півдні проблема із забезпеченням рослин вологою. Буде волога – буде врожай. Ми не повинні розраховувати тільки на те, що дасть природа. Ми повинні регулювати ті чинники, на які ми можемо впливати. Раніше вважалося, що регулювати можна все, крім сонячної активності. Однак тепер і це обмеження зняли. Скажімо, в Індії в лютому-березні ми висіває кукурудзу в селекційному розпліднику, де штучно зменшується інтенсивність сонячної радіації за рахунок затінення спеціальною захисною сіткою.
Нещодавно фермер із Черкаської області сказав мені, що сіє кукурудзу з ФАО 350-400. Йому цікавіше отримати більший урожай і більше витратити на сушку, ніж сіяти ранньостиглі сорти меншою врожайності. Як ви можете прокоментувати таку ситуацію?
У гібридів кукурудзи є дві важливі характеристики. Перша – це період вегетації, тобто час від появи сходів до настання фізіологічної зрілості рослини. Цей індекс називається ФАО. Друга – швидкість висихання зерна після дозрівання. Таким чином, ФАО і швидкість висихання зерна не завжди пов’язані. Традиційно, кращими з точки зору скидання вологи вважалися ранні гібриди з низьким ФАО. Однак, зараз у нас є гібриди з ФАО 400, вологість зерна яких на поле становить 14%, тоді як двадцять років тому в нашому арсеналі не було навіть ранніх гібридів, які могли б в природних умовах скидати вологість нижче 16%. Це відбувається завдяки вдосконаленню генетики рослин, а не впливу кліматичних факторів.
На мою думку, показник віддачі вологи є ключовою характеристикою для гібридів, тому селекційний процес повинен направлятися на поліпшення цього показника.
Осінь цього року видалася нетиповою: перший її місяць був як ніколи сухим, а потім, в жовтні – листопаді, пішли дощі. Як поводяться сучасні гібриди при таких умовах? Чи не відбувається через дощових умов зворотний процес набору вологи вже сухим зерном?
Гібриди поводяться по-різному, причому на їх поведінку, перш за все, впливають генетичні характеристики. Ми спостерігали гібриди, які при настанні дощів не тільки припиняли скидати зайву вологу, але і набирали додаткову, тобто з 14-15% поверталися на вологість 20% і вже не могли її позбутися. У той же час інші гібриди проявили себе краще, коли навіть при інтенсивних дощах їх вологість стабілізувалася на позначці 15-16%. Ця проблематика поки ніде не обговорюється, фахівці збирають дані, але до недавнього часу на такі моменти майже не звертали уваги. Та й погодні умови, що дозволяють фіксувати зворотний набір вологи зерном, трапляються нечасто.
Останні кілька років наша компанія проводить моніторинг своїх гібридів, щоб визначити серед них ті, які погано реагують на дощову погоду під час прибирання. Про остаточні висновки говорити поки рано. Але вже зараз зрозуміло, що схильні до набору вологи ті гібриди, які мають в фазі стиглості функціональний зелене стебло. Поки стебло залишається зеленим, процес наливу зерна повністю не припиняється, тому воно продовжує вбирати вологу з ґрунту. Це не загальна тенденція, а особливість деяких гібридів, переважно пізнього строку дозрівання.
На Вашу думку, в яких напрямках, за якими ознаками в найближчі роки буде відбуватися селекція кукурудзи?
У пріоритеті залишаться основні характеристики, такі як врожайність, продуктивність, стійкість до стресів.
Дуже важливим є показник сирого протеїну в зерні для отримання якісного корму. Скажімо, в Білорусі під час реєстрації гібридів кукурудзи звертають особливу увагу на зміст сирого протеїну. Адже у них розвинене тваринництво, а високопротеїнове зерно дозволяє отримувати кращі і ефективніші комбікорми. Особливо в високому протеїні зерна зацікавлені ті виробники, які самі ж його переробляють в комбікорми або інші продукти.
Ще одна важлива характеристика – зміст в зерні лізину. Ми вже зареєстрували перший гібрид, багатий на лізин, і плануємо активно впроваджувати його у виробництво.
Актуальним залишається вирощування кукурудзи на силос. Для цього потрібні спеціальні, а не універсальні гібриди, які б забезпечили поживність силосу. Силосний сегмент досить великий, це приблизно півмільйона гектарів, він затребуваний тваринниками, але розробок в ньому не так багато. Скажімо, ми зараз реєструємо свої гібриди в меншій за Україну Словаччини, і там їх на силос відчувають обов’язково; так само і в Білорусі.
Також буде розвиватися ніша білозерної кукурудзи для отримання кукурудзяної муки.
Наскільки перспективним є використання кукурудзи в якості альтернативного джерела енергії?
Думаю, в Україні перспективи мають два напрямки. Перший – кукурудза для отримання біоетанолу. У США цей напрямок виділено в окрему селекційно-генетичну програму, чого в Україні ще немає. Другий – кукурудза для отримання біогазу, тобто гібриди з максимальною вегетативною масою. Поступово ці напрямки будуть виділятися в спеціальні програми. Альтернативна енергетика буде розвиватися навіть без підтримки держави, якщо для бізнесу створять нормальні прозорі умови. Тоді і інвестори знайдуться.
Ринок насіння кукурудзи в Україні вже стабілізувався, чи є у нього ще потенціал для прийняття нових гравців?
Це питання стосується не стільки самого ринку, як ролі держави в його становленні. Зараз держава не стимулює вітчизняні наукові розробки, фінансування на них не виділяють. Результати наукової діяльності не настільки очевидні: отримати їх можна не за рік-два, а за 10-15 років. У світі спостерігається тенденція поглинання менших селекційних компаній більшими. Це пов’язано з тим, що втриматися на ринку можна тільки зі значними ресурсами і капіталом. Потрібні фінанси на випробування, на масштабні дослідження.
Ми страждаємо через «витоку мізків». Кращі фахівці аграрної сфери працюють в основному на іноземний капітал: переходять в іноземні компанії або взагалі виїжджають за кордон. Вітчизняні господарства змушені продаватися іноземним інвесторам. Це ненормальна ситуація. Адже повинні розвиватися українські компанії, які будуть створювати робочі місця для українців, будуть працювати на зміцнення української держави. Скоро в Україні залишаться одиниці компаній наукового напрямку діяльності, і їх треба буде заносити до Червоної книги. Створення умов для збереження і розвитку національних компаній, які створюють, виробляють і експортують наукоємні продукти – має стати нагальним завданням державної політики.
Новий сільськогосподарський сезон для продавців насіння вже почався. З якими пропозиціями входить “Компанія” Маїс “в 2017 рік?
Ми не прагнемо розширити свій асортимент, зате концентруємося на кращих продуктах. У нас зареєстровано приблизно сто гібридів, однак ми ставимо перед собою завдання залишити з них десяток-два найкращих, самих нових.
Серед всіх насіннєвих компаній наші гібриди мають врожайність вище середнього рівня. На багатьох полігонах вони є лідерами, зокрема, гібрид ДМС Гроно на п’яти полігонах з семи показав кращий результат. Порадували нас гібриди ДМС 2911, ДМС 3111, ДМС 3411: їх можна назвати одними з найновіших і найнадійніших в нашому портфелі. Добре показали себе гібриди ДМС Супер, Візаві, ДМ Аврора, ДМС 3709 і ДМС 3908.
Чи можна вже говорити про специфіку нинішнього попиту з боку сільгоспвиробників?
На наш подив, в цьому році ми почали продаж насіння раніше, ніж в 2015 році. Перші партії були відвантажені покупцям вже в вересні, тоді як зазвичай сезон починається в листопаді-грудні. В останні місяці осені активність продажів була на рівні зимових періодів в попередні роки. Можливо, цьому сприяла непогана ціна на зерно кукурудзи: фермери продають урожай і відразу намагаються вкласти гроші в насіння для посіву на наступний рік. Деякі холдинги, які експериментували з іншими селекції кукурудзи, знову повертаються до нас. Це теж свого роду показник.
Інтерв’ю вийшло в журналі “The Ukrainian FARMER”, № 12 (84), грудень 2016 року.
