Вирощування кукурудзиРекомендації щодо вирощуваня гібридів кукурудзи.

Ми розподілили інформацію щодо технологій вирощзування кукурудзи по блокам:

  • Перед сівбою (грунтово-кліматичні умови, попередники)

  • Насіння кукурудзи та сівба

  • Система удобрення кукурудзи

  • Боротьба з бур’янами

  • Боротьба зі шкідниками кукурудзи

  • Хвороби кукурудзи

  • Дозрівання і збір врожаю кукурудзи.

Насіння кукурудзи та сівба

Визначальним для строків сівби кукурудзи є температурний режим ґрунту на глибині загортання насіння, достатній для проростання й появи сходів.

Календарно оптимальні строки сівби зазвичай наступають у другій декаді квітня, проте слід враховувати, що в цей період ще можливе повернення холодів, що може вплинути на тривалість періоду появи сходів. Оптимальна температура ґрунту для проростання насіння більшості гібридів кукурудзи – 10-12°С, для холодостійких гібридів – 8-10°С. При температурі 6-8°С може розпочинатися процес набухання насіння.

За тривалого коливання температури ґрунту в межах 8-10°С період проростання й появи сходів може становити 18-24 діб. За оптимальних умов, коли температура ґрунту стабільно перевищує 15°С, період «сівба-сходи» скорочується до 7 діб.

Для появи ранніх поодиноких сходів сума ефективних температур ґрунту має становити не менше 60-80°С, фаза повної появи сходів (> 75%) настає за наростання температур до 100-140°С, а при накопиченні її не менше 160°С схожість досягає рівня 90% і вище.

Як змінюється польова схожість залежності від строків сівби?

За ранньої сівби, коли температура ґрунту становить 8-10°С, польова схожість насіння, обробленого протруйниками, може становити 75-85%, за оптимальної (t ≈ 10-12°С) – 80-88%, за пізньої (t ≈ 12-14°С ) – 84-90%.

За ранньої сівби насіння тривалий час знаходяться в ґрунті в набряклому стані, ростові процеси проходять повільно й частина запасних речовин насіння мимоволі руйнується, сприяючи процесам бродіння та розвитку в цьому середовищі хвороботворних організмів, тобто є суттєвий ризик ураження насіння й проростків пліснявими хворобами (Fusarium, Penicillium, Chladosporium) та кореневими гнилями. Крім цього, існує підвищена ймовірність ураження насіння й проростків ґрунтовими шкідниками (дротяниками та несправжніми дротяниками).

Найбільш дієвими способами підвищення польової схожості є обробка насіння протруйниками інсектицидної й фунгіцидної дії в суміші з мікроелементами. За ранніх строків сівби цей прийом дозволяє підвищити схожість на 11-24%, за оптимальних – на 8-15%, за пізніх – на 2-8%. При підборі гібридів для ранніх строків сівби необхідно враховувати показники холодостійкості, а при підборі партій насіння – показники лабораторної схожості та енергії проростання.

Наскільки здвигаються критичні періоди водоспоживання залежно від строків сівби?

За зміщення строків сівби від ранніх до пізніх фаза цвітіння (критичний період водоспоживання) у ранньостиглих гібридів настає пізніше на 7-11 днів, у середньостиглих – на 8-12 днів, тобто відсувається з першої декади липня на другу або з другої до кінця третьої декади. Таким чином, цвітіння й в подальшому налив зерна відбуваються в більш жорстких умовах літа з мінімальною кількістю атмосферних опадів і високими
температурами.

Як трансформується вологість і врожайність зерна у гібридів різних груп стиглості при зміщенні строків сівби?

За зміщення строків сівби в бік пізніх передзбиральна вологість зерна всіх гібридів закономірно підвищується: у скоростиглих форм на 4-8%, у більш пізньостиглих на 7-12%. Якщо враховувати, що за ранньої сівби ранньостиглі гібриди формують зерно з вологістю 12-14%, то за пізніх термінів їх вологість становитиме 18-22%, тоді як у середньопізніх вона може підвищиться з 22-25 до 29-37%. Врожайність зерна скоростиглих гібридів за пізніх строків сівби зменшується несуттєво або знаходиться на одному й тому ж рівні, тоді як більш пізньостиглі гібриди можуть знижувати врожайність до 10 ц/га й більше. Виходячи з цього, з економічної точки зору середньостиглі та середньопізні гібриди доцільно висівати в
ранні терміни.

Як змінюється забур’яненість посівів залежно від строків сівби?

За ранніх строків сівби (в другу декаду квітня, при t ≈ 8-10°С) насіння більшості однорічних злакових і дводольних, а також пагони багаторічних коренепаросткових бур’янів ще не починають проростати й з’являються на поверхні ґрунту разом зі сходами культури або після цього. У зв’язку з цим ранні посіви, як правило, виявляються більш засміченими в порівнянні з пізніми.

Переваги та недоліки ранніх строків сівби:
До переваг ранньої сівби можна віднести:

  • достатню кількість вологи у верхньому шарі ґрунту;
  • ефективне її використання впродовж вегетації;
  • раннє цвітіння й запилення качанів при помірному температурному режимі й вологості повітря;
  • раннє дозрівання зерна;
  • низький вміст вологи в зерні.

До недоліків належать:

  • тривалий період проростання насіння;
  • підвищена ушкодженість шкідниками й ураженість хворобами;
  • зниження польової схожості на 15-25%;
  • збільшення засміченості посівів.

Яким чином можна послабити негативи ранньої сівби?

За ранньої сівби доцільно використовувати холодостійкі форми кукурудзи, збільшувати страхову надбавку до норми висіву, посів здійснювати насінням, інкрустованим протруйниками та мікроелементами, застосовувати комплекс прийомів щодо посилення контролю над бур’янами.

Що таке страхова надбавка до норми висіву та як її розрахувати?

Страхова надбавка – це кількість насіння, яку слід додатково висіяти для компенсації втрат, пов’язаних з природними або технологічними втратами під час проростання насіння чи догляду за рослинами. Страхова надбавка залежить від запланованої передзбиральної густоти стояння рослин, лабораторної та польової схожості, пов’язаної зі строками сівби, й кількості до- і післясходових операцій з догляду за рослинами.

Страхова надбавка й норма висіву розраховуються в кілька послідовних етапів.

Наприклад, насіння одного з гібридів з лабораторною схожістю 98% планується висіяти так, щоб отримати до збирання 50 тис. рослин на 1 га.
1. Наводимо показники лабораторної схожості до 100%:
С1 = 50000 + 50000 * (100-98)% = 50000 + 1000 = 51000 насіння;
2. З урахуванням умовної 100%-ої схожості (С1) розраховуємо можливі втрати показників польової
схожості. За ранніх строків сівби, коли температура ґрунту становить 8-10°С, вони складають ≈20%, за оптимальних
(10-12°С) ≈15%, за пізніх (12-14°С) ≈10%. Для прикладу приймемо умову, що сівба буде проводитися в оптимальні
терміни:
С2 = С1 + С1 * 15% = 51000 + 51000 * 15% = 51000 + 7650 = 58650 насіння;

3. Розраховуємо можливі втрати від пошкоджень і загибелі рослин за механізованого догляду або хімічної обробки
посівів, які становлять ≈5-6%. Цей розрахунок повторюється аналогічно при плануванні декількох
подібних операцій:
С3 = С2 + С2 * 5% = 58650 + 58650 * 5% = 58650 + 2933 = 61583 насіння.
Таким чином, для того щоб до збирання врожаю густота стояння рослин даного гібрида становила 50 тис./га, необхідно встановити норму висіву насіння ≈ 61,6 тис., а страхова надбавка до норми висіву в даному випадку становить 11,6 тис. ( ≈23%).
Якщо необхідну кількість насіння (норму висіву) розділити на кількість насіння в одній посівної одиниці (напр., 80 тис.), то
можна визначити необхідну кількість посівних одиниць на 1 га (61,6: 80 = 0,77 п.о.).

Переваги та недоліки пізньої сівби:

До переваг пізньої сівби можна віднести лише скорочення періоду «посів-сходи» й у зв’язку з цим підвищення польової схожості насіння, а також можливість додаткового очищення поля від бур’янів упродовж тривалого передпосівного періоду.
До недоліків необхідно віднести можливе пересихання верхнього шару ґрунту, що спричиняє нерівномірність сходів та зрідженість посівів. За пізньої сівбі збільшується ймовірність ризику проходження стадії максимального водоспоживання рослин в посушливий період спекотного літнього сезону й зниження врожайності зерна середньостиглих і середньопізніх гібридів внаслідок недостатньої вологозабезпеченості рослин.
При цьому відбувається значне підвищення передзбиральної вологості зерна в гібридів усіх груп стиглості.

Яка оптимальна глибина сівби кукурудзи?

Гранична господарська межа, з якої з’являються сходи кукурудзи – 15 см, біологічна, за якої на поверхні ґрунту
з’являються поодинокі сходи – 37 см. На легких суглинкових і чорноземних ґрунтах за задовільної його вологості оптимальна глибина сівби кукурудзи ‒ 6 см, на важких, тих що запливають – 4 см, а на супіщаних – 8 см.

Якщо ґрунт пересохлий, чи можна збільшувати глибину сівби?

При пересиханні верхнього шару ґрунту, що зазвичай відбувається за пізніх строків сівби, глибину висіву насіння доцільно збільшувати до 10-12 см. Обов’язковою умовою має бути розташування насіння у вологому шарі ґрунту.

Наскільки рівномірно має бути розподілене насіння по глибині?

Оптимальні умови, за яких з’являються повні й дружні сходи та створюються умови рівномірного зростання й розвитку рослин, складаються за розміщення насіння на однаковій глибині.
Відхилення від заданої глибини не повинно перевищувати 1 см, а кількість такого насіння не повинна перевищувати 20%.

Від чого залежить рівномірність розміщення насіння по глибині?

Рівномірність розміщення насіння кукурудзи по глибині в основному залежить від рівномірності передпосівного обробітку ґрунту та регулювання сівалки на задану глибину. За неякісного обробітку ґрунту навіть добре відрегульована сівалка НЕ забезпечить рівномірний висів насіння.

Чи потрібно після сівби прикочувати ґрунт?

Більшість сучасних сівалок оснащені прикочувальними колесами або дисками, що дозволяє створювати достатній контакт насіння з вологим ґрунтом. Післяпосівне прикочування доцільно проводити лише за умови недостатнього контакту й стрімкого пересихання верхнього шару ґрунту.

Що таке оптимальна густота стояння рослин?

Оптимальна густота стояння рослин ‒ це раціональне розміщення рослин на площі й у просторі, що дозволяє ефективно використовувати світлову та теплову енергію, водні ресурси та поживні речовини з ґрунту для формування максимальної врожайності.

Які критерії визначають оптимальну густоту стояння рослин?

Основними критеріями, що визначають оптимальний рівень густоти стояння, є морфологічна будова рослин (висота стебла, площа й кількість листків, їх просторове розміщення, розміри кореневої системи і т.п.), біологічні властивості (здатність до поглинання вологи й поживних речовин, активність фотосинтетичної діяльності, скоростиглість), а також зональні кліматичні чинники, головними серед яких є рівень зволоження та надходження фотосинтетичної активної радіації, ступінь родючості ґрунту.

Як реагують рослини на відхилення від оптимальної густоти стояння?

У загущених посівах формується менша кількість генеративних органів, в зачатках майбутніх качанів і волотей
зменшується число квіток, що негативно позначається на індивідуальній продуктивності рослин і структурі врожаю. У сприятливі за зволоженням роки загущені посіви збільшують приріст рослин у висоту, а в сухі ‒ темпи лінійного приросту послаблюються, спостерігається раннє відмирання нижніх листків. У той же час зріджені посіви здатні забезпечити високу індивідуальну продуктивність рослин, однак через недостатню їх щільність на одиниці площі не відбувається підвищення врожаю.

Чи трансформується густота стояння рослин в залежності від швидкості руху посівного агрегату?

Загальна густота стояння рослин на одиниці площі практично не змінюється. Однак, за збільшення швидкості руху внаслідок неконтрольованих механічних процесів (вібрація, пробуксовка, ковзання, протягування, гальмування і т.п.) відбувається нерівномірний висів насіння в ряду. Це в одних випадках призводить до надмірного загущення (по 2-3 і більше насіння в гнізді), а в інших – до збільшення відстані між сусідніми рослинами на 10-30 см, тобто до зрідження. Збільшення швидкості руху сівалки на 1 км/год від оптимальної призводить до збільшення частоти пропусків на 6%.

Якою має бути оптимальна робоча швидкість руху сівалки?

Оптимальна швидкість руху посівного агрегату повинна становити 5-6 км/год.

Якими показниками визначається оптимальна густота стояння рослин?

Межа загущення рослин кукурудзи визначається оптимальним поєднанням показників індивідуальної продуктивності (кількістю качанів на одиниці площі), показників структури врожаю (розмірами качанів, кількістю й масою зерна на них, масою 1000 зернівок) із загальною кількістю рослин на одиниці площі.

Які причини зниження показників індивідуальної продуктивності та структури врожаю за надмірного
загущення посівів?

За загущення рослин різко збільшується витрата вологи й поживних речовин з ґрунту, послаблюється надходження сонячної радіації всередину посіву внаслідок затінення нижніх ярусів листя, тобто відбувається посилення внутрішньовидової конкуренції між рослинами за головні фактори життєдіяльності.
У зв’язку з цим погіршується фотосинтетична діяльність, що призводить до зниження індивідуальної продуктивності й структури врожаю.

Як залежить оптимальна густота стояння рослин від скоростиглості гібридів?

Гібриди кукурудзи, які належать до різних груп стиглості й відрізняються за габітусом і морфологічними ознаками рослин, виявляють неоднакову реакцію на загущення. Рослини ранньостиглих форм кукурудзи є значно меншими за лінійними розмірами, формують меншу кількість і площу листя, менш розвинену кореневу систему, в зв’язку з чим вони краще пристосовані до загущення й оптимальний рівень густоти їх рослин значно вищий, ніж у більш пізньостиглих гібридів, які формують рослини з потужною кореневою системою та більш розвиненою листостебловою масою.

Як модифікується оптимальна густота стояння рослин від зонального розміщення посівів кукурудзи?

У гібридів різних груп стиглості оптимальна густота стояння рослин змінюється під впливом кліматичних особливостей зони вирощування. Фактором, що лімітує рівень оптимальної густоти є ступінь зволоження ґрунту впродовж вегетації. У міру просування посівів кукурудзи з північних, більш зволожених регіонів, до посушливих (арідних) оптимальна густота стояння одних і тих же гібридів суттєво знижується. Так, якщо в північних районах Полісся ранньостиглі гібриди можна вирощувати з передзбиральною густотою 80-90 тис./га, то в південному Степу оптимум для цих гібридів не повинен перевищувати 40-45 тис./га.