Головна » Новини МАЇС » Чи варто оновлювати гібридний склад кукурудзи?

Чи варто оновлювати гібридний склад кукурудзи?

Сучасний стан виробництва зерна в Україні свідчить про стабільне збільшення обсягів вирощування кукурудзи на зерно. Цьому сприяють кліматичні умови всіх регіонів, кон’юнктура ринку, а головне – поява оновленого складу високопродуктивних гібридів та застосування відповідних технологій вирощування. Очевидно, що використання новітніх селекційних продуктів і освоєння сучасних технологічних процесів призвели до різкого підвищення урожайності культури, і натомість – посилення продовольчої безпеки і експортного потенціалу країни.

Виробництво наукоємної продукції – насіння гібридів кукурудзи і освоєння конкурентних селекційних розробок на насіннєвих ринках можливе завдяки проведенню широкого спектру наукових досліджень, створенню нових високопродуктивних гетерозисних форм кукурудзи. Створення гібрида – довготривалий процес: від ідеї селекціонера і пошуку вихідного матеріалу, через експерименти і відбір, до державного випробування і виробництва насіння. Цьому передує формування власного генетичного банку, який складається як з власних ліній, так із залученням матеріалу інших країн. В Компанії «Маїс» (м. Дніпро) такий банк існує і завдяки широким міжнародним зв’язкам – оновлюється, ідентифікується і структурується. Кожного року через службу державного сортовипробування реєструється 5-6 нових гібридів кукурудзи селекції Компанії «Маїс». Чи варто проводити такий величезний обсяг робіт зі створення нових форм, чи достатньо обмежитись здавалось би перевіреними і надійними зразками?

Світовий досвід свідчить, що поряд з інтенсифікацією виробничих процесів, удосконаленням технології вирощування, впровадження нових селекційних розробок призводить до невпинного росту врожайності культури. За даними американських вчених (Форест Троєр) в період використання сортів у США урожайність кукурудзи була практично на одному рівні. Починаючи з часу створення сортолінійних, а згодом і міжлінійних гібридів урожайність невпинно підвищувалась (рис 1). В підтвердження цього ми є свідками щорічного оновлення рекордних врожаїв цієї культури.

У власному дослідженні ми порівняли два гібрида однієї й тієї ж групи стиглості (ФАО 350), які випробовували у 17 пунктах екологічного випробування в 2019 році. Виявилося, що гібрид, який був створений у 2010 році і зареєстрований у 2013 (старий) в цілому поступався за продуктивністю тому, який був започаткований і зареєстрований через 4 роки (новий). В середньому різниця становила 0,48 т/га (рис.2). Все це свідчить про позитивну тенденцію росту врожайності кукурудзи від заходів сортооновлення і використання нових гібридів через кожні 4-5 років.

Наші власні дослідження і виробничий досвід наших партнерів свідчать про достатньо високий рівень стійкості новостворених гібридів до несприятливих умов середовища, таких як посуха, довготривала спека, буревії, або навпаки – холодні умови весни, повернення холодів тощо. Сортозразки, які створені і відібрані в конкретних умовах місцевого клімату, адаптовані для вирощування в тих регіонах, де безпосередньо можуть вирощуватися, складають передумови успішної реалізації генетичного потенціалу гібридів, високої конкурентної здатності порівняно з іноземними зразками. Відомо, що у несприятливі роки гібриди нашої селекції виявляються найбільш пристосованими до різких погодних змін, а в сприятливі – здатні формувати високу продуктивність на рівні з топовими гібридами, а то навіть і переважати їх. Поряд з легендарними гібридами Сплав 290 МВ, Візир, ДМС Сектор, зараз найбільш розповсюдженими в Україні та за її межами є ДМС Тренд, ДМС 3111, ДМ Вікторія та інші.

В останні роки зареєстровано ряд нових гібридів з покращеними адаптивними властивостями і цінними господарськими ознаками.

Рис.1. Зростання врожайності кукурудзи в США від початку її комерціалізації
Рис.1. Зростання врожайності кукурудзи в США від початку її комерціалізації

 

Чи варто оновлювати гібридний склад кукурудзи?
 Рис. 2. Зміна продуктивності гібридів різних циклів добору в 17 пунктах випробу-вання, 2019 р.

 

ДМС Ефес – простий міжлінійний гібрид середньоранньої групи стиглості (ФАО 250). Відзначається високою жаро- і посухостійкістю, стійкістю до вилягання, що є визначальним в період літнього посушливого сезону, або вірогідності буревіїв. Має короткий вегетаційний період, внаслідок чого здатен формувати зерно з низькою передзбиральною вологістю аж до 14% і нижче. Потенціал урожайності від 11,5 в степовій зоні до 14,2 т/га в лісостеповій. Потребує найменших витрат при вирощуванні на зерно. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин в Степу 40-50, в Лісостепу ‒ 65-70, в Поліссі ‒ 80-85 тис./га.

ДМС Прайм ‒ простий міжлінійний гібрид середньоранньої групи стиглості (ФАО 260). Перший за стартовим ростом внаслідок посиленої холодостійкості. Відзначається високою енергією проростання навіть за прохолодної весни, можна висівати за температури ґрунту 8-10оС. За ранньої сівби розпочинає цвітіння в третій декаді червня, тобто в найбільш оптимальних для цього умовах (фото). Тип дозрівання гібрида – «сухий лист», в результаті чого може формувати сухе зерно, яке не потребує досушування. Процес вирощування цього гібрида є найбільш рентабельним. Потенціал урожайності від 10,7 в степовій зоні до 14,7 т/га в більш зволожених регіонах. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин в Степу 50-55, в Лісостепу ‒ 65-70, в Поліссі ‒ 80-85 тис./га.

 

Чи варто оновлювати гібридний склад кукурудзи?

Фото. Початок цвітіння рослин гібрида ДМС Прайм (ФАО 260) за ранньої сівби, 22 червня 2019 р.

 

ДМС Гроно ‒ простий міжлінійний гібрид середньоранньої групи стиглості (ФАО 260). Стабільний універсальний гібрид, який забезпечує впевнений результат незалежно від агрофону або строків сівби. Його продуктивність мало змінюється за роками, навіть у посушливі періоди. За ознаками холодостійкості, стартового росту, інтенсивності висихання зерна може прирівнюватись до гібридів ранньостиглої групи з кременистим типом зернівки. Сіяти цей гібрид можна за температури ґрунту 8-10оС. Вирощування цього гібрида є високорентабельним. Потенціал урожайності від 10,9 в степовій зоні до 15,0 т/га в лісостеповій. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин в Степу 45-50, в Лісостепу ‒ 65-70, в Поліссі ‒ 80-85 тис./га.

ДМС Альянс ‒ простий міжлінійний гібрид середньоранньої групи стиглості (ФАО 290). Жаростійкий гібрид з тривалим функціонуванням листового апарату, забезпечує високий ступінь запилення в період цвітіння і озерненості качанів, стресостійкий. Має високу стартову швидкість росту, придатний для вирощування в ранніх посівах. Гібрид, як представник середньоранньої групи на межі із середньостиглою, відзначається інтенсивною вологовіддачею в період дозрівання і здатен формувати зерно з вологістю 16-18%. При випробуванні в 2021 році в умовах Степу (Солоне, Дніпропетровської області) вологість його зерна становила 11,6%. Потенціал урожайності гібрида від 11,1 в степовій зоні до 15,0 т/га в лісостеповій. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин в Степу 40-45, в Лісостепу ‒ 60-70, в Поліссі ‒ 70-80 тис./га.

ДМС Шатл ‒ простий міжлінійний гібрид середньостиглої групи стиглості (ФАО 310). Характерною ознакою цього гібрида є явище «green stay» з високими показниками жаро- та посухостійкості. Можна вважати еталоном стійкості до гідротермічних стресів. Має середню стартову швидкість росту, рекомендований для нього термін висіву за температури ґрунту 10-12оС, але не пізніше 25 квітня. Гібрид відзначається помірною вологовіддачею в період дозрівання, в 2021 році в північному Степу і центральному Лісостепу формував зерно з вологістю 16,8-17,6%. Потенціал урожайності гібрида від 11,9 в степовій зоні до 14,9 т/га в лісостеповій. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин в Степу 35-40, в Лісостепу ‒ 60-65, в Поліссі ‒ 75-80 тис./га.

ДМ Експенсів ‒ простий міжлінійний гібрид середньостиглої групи стиглості (ФАО 320). Відзначається синхронністю цвітіння волотей і качанів в період гідротермічного стресу, формує добре виповнений качан. За помірної холодостійкості і середньої стартової швидкості росту рекомендовано висівати за температури ґрунту 10-12оС, але не пізніше 25 квітня. Інтенсивність висихання зерна у цього гібрида помірна, в 2021 році в центральному Лісостепу формував зерно з вологістю 17,7-21,0%, а в південному Степу ‒ 12,5-13,8%. Рекомендований для вирощування за різних технологій, в тому числі і за мінімального обробітку ґрунту та No-Till. Потенціал урожайності гібрида від 12,1 в степовій зоні до 14,8 т/га в лісостеповій. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин в Степу 40-45, в Лісостепу ‒ 55-60, в Поліссі ‒ 75-80 тис./га.

В екологічному випробуванні гібридів кукурудзи, яке щорічно проводять науковці Компанії «Маїс» в 17 екопунктах України, в 2021 році нові гібриди найповніше розкрили свій генетичний потенціал. Урожайність зерна в різних агрокліматичних зонах і у гібридів різних груп стиглості коливалась в межах 9,05-14,59 т/га. Закономірно найвищу врожайність в степовому регіоні формували гібриди більш пізніх груп, в достатньо зволоженому, але помірно прохолодному регіоні – скоростиглі (табл.1).

Чи варто оновлювати гібридний склад кукурудзи?
Табл.1. Урожайність зерна гібридів кукурудзи в екологічному випробуванні в 2021 р. (середнє з 3-х повторень), т/га

 

За стабільністю врожайних властивостей, або мінливістю ознак, які можна розцінювати як екологічну пластичність або придатність для вирощування того чи іншого гібрида в будь-якій зоні, виділяються гібриди ДМ Експенсів, ДМС Альянс, ДМС Гроно.

Аналіз даних показує, що впровадження у виробництво нових гібридів кукурудзи, які відзначаються підвищеними показниками зернової продуктивно­сті і прискореним висиханням зерна, може суттєво підвищити урожайність і покращити економічну ефективність виробництва. Навіть при існуючій моделі гібридного складу сортооновлення може забезпечити зростання уро­жайності зерна більше, ніж на 1,2 т/га при умові застосування відповідних за­ходів технології. Проте поряд із високим потенціалом гібридів велику роль відіграє і стру­ктура гібридного складу. Значним резервом покращення економічної ефективності вирощування кукурудзи є добір нових високопродуктивних гібридів і оптиміза­ція їх співвідношення за групами стиглості. Добір гібридів необхідно проводити за ознаками адаптованості до умов ґрунтово-кліматичної зони, урожайності і передзбиральної вологості зерна. Для зниження ризику впливу негативних явищ жари і посухи та з метою підвищення економічної ефективності виробництва зерна доцільно вирощувати гібриди різних груп стиглості.

Ю. ПАЩЕНКО, доктор сільськогосподарських наук, М. ФЕДЬКО, кандидат сільськогосподарських наук