Головна » Новини МАЇС » Працюємо на Перемогу! Сіймо Dобро!

Працюємо на Перемогу! Сіймо Dобро!

У 2022 році в Україні значно знизилися площі вирощування кукурудзи.

Якщо офіційна статистика каже про скорочення посівних площ на 17%, то дані супутникових знімків говорять про ще більше падіння – аж на 32%. І коли їдеш Україною і бачиш, на скільки скоротилася кількість полів з кукурудзою, то остання цифра виглядає навіть більш реальною.

Чи буде в Україні кукурудза, як змінилася ціна на насіння та як працює в умовах війни провідний український центр селекції кукурудзи, розповідає Микола Федько, генеральний директор Компанії «Маїс».

Працюємо на Перемогу! Сіймо Dобро!

Микола Федько, Генеральний директор Компанії «Маїс»


— Які шанси в кукурудзи? Будуть українці сіяти?

— Восени усі були переконані, що українські фермери будуть відмовлятися від кукурудзи на користь соняшника та сої. Але зараз ще не все так однозначно. Погодні умови не дали можливості посіяти озимину в оптимальні строки і в тих об’ємах, які були заплановані. Тому вирішувати що сіяти, фермери скоріш за все будуть у лютому-березні, — говорить Микола Федько.

— Насправді, ми передбачаємо подальше скорочення площ під кукурудзою. Але це загальноєвропейський тренд. У Європі кукурудзи буде менше через ціни на азотні добрива — це основа технології вирощування кукурудзи. Високі ціни на добрива будуть обмежувати бажаючих сіяти кукурудзу навесні 2023 року. В Україні до цього чинника додаються великі запаси минулорічного врожаю. Якщо аграрії не зможуть звільнити склади, вони не будуть сіяти кукурудзу. Принаймні в звичних кількостях.

— Але навіть за такого песимістичного сценарію українці наврядчи відмовляться від вирощування кукурудзи? Напевно площа під нею все одно обчислюватиметься мільйонами гектарів?

— Звичайно, відмовитися повністю від цієї культури Україна не зможе. Як я говорив, рішення будуть приймати ближче до посівної. Ми розпочали сезон продажів у звичайні дати і вже відвантажуємо замовлення. Але зараз агробізнес відчуває величезний дефіцит ліквідності – в аграріїв банально бракує грошей на насіння. Тому купівлю будуть відтерміновувати по максимуму. Важливим буде і те, як буде діяти зерновий коридор для експорту зерна. Як відомо, для власних потреб Україні потрібно небагато кукурудзи. Наприклад у 2021 році з 30 млн тонн зібраної кукурудзи Україна експортувала аж 24 млн тонн. Тому на наміри сіяти кукурудзу буде впливати і перспектива експорту зерна.

— Як змінилася ціна на насіння кукурудзи Компанії Маїс?

— У валюті ціна нашого насіння не змінилася, але ми змушені реагувати на інфляцію. Цього року дуже велика складова ціни насіння залежить від вартості досушування. Ми збираємо насіннєву кукурудзу у качанах при середній вологості 32-34% і потім досушуємо її. Теж у качанах. Ми давно відмовилися від використання природного газу і сушимо насіння на власних джерелах енергії. Але цього року через холодну дощову осінь ми були змушені закуповувати додаткові енергоресурси, наші витрати на енергію зросли на 70%. Оскільки погодні умови були схожі в усіх регіонах, де вирощується українське насіння, я думаю, що витрати зросли і в інших виробників, тому збільшення ціни на насіння відбулося серед усіх учасників ринку — і вітчизняних, і іноземних.

Восени Компанія «Маїс» брала участь у Конгресі Європейської насіннєвої асоціації у Берліні і я спілкувався з багатьма іноземними колегами. В Європі була велика посуха, вода для зрошення коштувала дорого і були введені ліміти на її використання, так само як і на енергетичні ресурси, тому там насіння теж дорожчає і українці це теж відчують.

— Чи можна говорити, що за таких умов низька ціна на посівний матеріал може бути маркером, що це насіння низької якості?

— Я б не став узагальнювати. Ми живемо під час війни. У кожного своя ситуація і можливо в когось єдиний вихід отримати обігові кошти – це демпінгувати. Але низька ціна за високих цін на ресурси виглядатиме принаймні підозріло. У такому випадку, коли фермер сумнівається, завжди можна попросити сертифікат на сортові та посівні якості насіння. Загалом, при наявності сумнівів краще звернутись до виробника за підтвердженням оригінальності товару, бо однозначно, фальсифікату на ринку буде багато.

— Досі багато кукурудзи стоїть у полях не зібраною. Чим це загрожує?

— Ми професійно займаємося кукурудзою і як фахівці, звичайно, не можемо радити лишати кукурудзу на зиму. Адже в такому випадку втрачається врожай і знижується загальна якість фуражу. Але це теорія. Ми ж живемо у зовсім іншій реальності, і те, що могло бути неприйнятним рік тому, зараз цілком логічне, бо інакше просто не можна. Тому, так, багато фермерів збиратимуть кукурудзу весною. Більше того, зараз люди будуть підбирати такі гібриди, які витримують перестій спеціально під збирання навесні 2024 року.

— Які це гібриди?

— Це гібриди більш пізньої групи стиглості, з потужним стеблом, ефектом стей-грін. Якщо правильно підібрати гібрид, можна досягти мінімальних втрат. Але, знову ж таки — це крайня ситуація. Інша ситуація, яка теж буде поширеною наступного року — це вирощування кукурудзи за ресурсоощадною технологією.

— Тобто без добрив?

— Так, можна сказати без добрив, з мінімальною кількістю пестицидів та обробітків ґрунту. Так робили і раніше, але це було радше виключенням. Наступного року кількість таких прикладів зросте в рази. Але така економіка теж може бути вигідною. Звичайно, господарство отримає менший врожай, але витратить і менше ресурсів. Особливо це буде поширено в регіонах північного степу, де і у звичайні роки ніхто не гнався за рекордними врожаями, а рахували гроші. Тому, до наступного сезону треба підходити максимально зважено і прораховувати максимальну ефективність господарства.

Важко усім – і холдингам, і фермерам, і виробникам, і дистриб’юторам. І зараз найголовніше – зберегти партнерські стосунки, бути гнучким і допомагати один одному пережити ці важкі часи.

У кожного своя ситуація і можливо в когось єдиний вихід отримати обігові кошти — це демпінгувати. Але низька ціна за високих цін на ресурси виглядатиме принаймні підозріло. Завжди можна попросити сертифікат на сортові та посівні якості насіння. Загалом, при наявності сумнівів краще звернутись до виробника за підтвердженням оригінальності товару, бо однозначно, фальсифікату буде багато.

— «Маїсу» це вдається?

— Маю надію, що вдається. В Україні ми зберегли і навіть трохи збільшили мережу дистриб’юторів. Ніхто не говорить про фантастичне зростання, але усі налаштовані стримано позитивно. «Маїс» — єдина компанія, яка може експортувати насіння українських гібридів кукурудзи до Європейського Союзу. І ми користуємося цією можливістю. Вже третій рік зростаємо у Польщі і вже відвантажили партію насіння до Чехії. Зараз плануємо експорт до Румунії, Литви, Словаччини, Болгарії та Молдови.

Працюємо на Перемогу! Сіймо Dобро!
Віктор Борисов, Голова Компанії «Маїс», на демо-полігоні гібридів «Маїс» у Польщі

— Що тримає «Маїс» в цей час?

— Ідея. Ми – селекційна компанія. Наш власник Віктор Борисов, і я сам – селекціонери. Це особлива філософія, яка відбивається на всій системі діяльності підприємства. Ми знаємо, що нам не можна зупиняти селекцію. Взагалі. Ні на мить. Що б не трапилося, доки буде можливість, ми будемо фінансувати селекційну програму. Це основа нашого бізнесу і те, що відрізняє нас від конкурентів. Якщо селекціонер зупиняється — він відстає, втрачає конкурентну перевагу і зазвичай більше не досягає успіхів, бо конкуренція в цій сфері неймовірна.

Тому, як би важко не було, ми повністю виконали план по селекційній програмі цього року. А далі все йде ланцюжком. Задовольняємо попит, шукаємо нові ринки, інвестуємо у виробництво. І так по колу. Коли є ідея, зрозумілі цілі, то й досягати їх легше. Кожен співробітник знає і робить свою роботу, яка принципово мало в чому змінилася за місяці війни.
Попри війну нам вдалося реалізувати свої мінімальні попередні плани: відкрили нову селекційну станцію, придбали новий насіннєвий і селекційний комбайни, повністю оновили лінію виробництва насіння на заводі в Тернопільській області (фото на обкладинці).

— «Маїс Дніпро» переходить на захід країни?

— У Компанії «Маїс» три насіннєвих завода — два на Дніпропетровщині і один у Тернопільській області. На початку повномасштабного вторгнення ми розглядали варіант релокації перш за все генетичного банку на захід. Але дякуючи ЗСУ, до реалізації цих планів не дійшло.

Ми — експортна компанія і для наших партнерів важлива безпечна логістика. Від нашого західного заводу до кордону з ЄС близько 100 км. Це зручно і це додає впевненості партнерам у вчасному постачанні насіння. Тому наш підрозділ на Тернопільщині отримав нове дихання і нові перспективи.

Але наше серце — у Дніпрі. Тут наш головний офіс, тут головна селекційна і виробнича бази. Так, тут 120 км до фронту. Повітряні тривоги, прильоти, і все, що з цим пов’язано.

В Україні ми зберегли і навіть трохи збільшили мережу дистриб’юторів. Ніхто не говорить про фантастичне зростання, але усі налаштовані стримано позитивно.

Але й тут ми не зупинялися. Весь цей час ми продовжуємо працювати, забезпечуємо людей роботою, сплачуємо податки, допомагаємо ЗСУ і віримо в перемогу. Головне — не зупинятися і продовжувати робити своє!