Головна » Новини МАЇС » Отримати максимум при мінімумі

Отримати максимум при мінімумі

Зниження цін на сільгосппродукцію на світових ринках не кращим чином позначилося на фінансових показниках агробізнесу в Україні.

Новий маркетинговий рік (2013/14) показує тенденцію до оптимізації витрат аграріями, в тому числі великими, на придбання агротехнологічних ресурсів – посівного матеріалу, засобів захисту рослин та добрив. В даному аспекті показовим є приклад агрохолдингів, які першими почали переходити на економічно обгрунтовану систему аграрного виробництва в цілому і рослинництва зокрема. Вихід на світові товарні і фінансові ринки поставив перед ними першочергове завдання – максимально точно і об’єктивно розраховувати економіку рослинництва, оцінювати ефективність вкладення коштів в ресурси за головним критерієм – отримання максимального прибутку з одиниці оброблюваної площі.

Довгі роки агрономи працювали за принципом: дорогим ресурсів необхідна дорога технологія. Підходи до здешевлення технології обробітку культур відбувалися, в основному, за рахунок відмови від окремих обов’язкових технологічних прийомів.

Такий принцип непогано працював на зростаючих ринках, за умови стабільності кон’юнктурі і відносно стабільних кліматичних умовах.

Але, різке збільшення природних катаклізмів, в тому числі в Україні, обвал світових ринків зерна і падіння капіталізації українських сільгосппідприємств змусили виробників по-іншому подивитися на окремі аспекти аграрного виробництва. У тому числі і на насіннєвий матеріал. Благо, до того моменту на вітчизняному ринку вже з’явилися цілком конкурентні пропозиції від українських насіннєвих компаній.

Якщо, наприклад, взяти насіння кукурудзи, то довгий час вважалося, що українські гібриди за багатьма показниками поступаються іноземним аналогам: по врожайності, по Влагоотдача і т.д., вважалося, що українські гібриди можуть застосовуватися лише для виробництва силосу і зелених кормів. Чимала кількість низькоякісного контрафакту і не завжди сучасне обладнання з доопрацювання насіння створили не найкращу репутацію українським насінню і принесли чимало втрат порядною українським виробникам.

Не один рік фахівцям Компанії «Маїс» доводилося доводити скептикам, що в реальному секторі виробництва не можна користуватися догмами, а раніше сказане – не більше, ніж міф і давня історія. У динамічному світі активні взаємини дали можливість участі українських селекціонерів у міжнародних проектах, що, в свою чергу, дозволило нам в Україні мати потужну генетику, яку можна тільки умовно назвати українською селекцією.

Поділ насіннєвих компаній на іноземні та вітчизняні тепер значною мірою можна вважати умовним. Модернізація виробництва, установка високотехнологічного обладнання, впровадження міжнародних стандартів якості і структуризація компанії за світовими стандартами дозволили нашій компанії формувати конкурентні пропозиції на українському ринку насіння. На сьогоднішній день відміну українських компаній від іноземних полягає, головним чином, в ефективності формування та реалізації маркетингової стратегії завоювання позицій бренду на ринку. Українських брендів ще мало, тобто насіннєвих компаній, які ведуть бізнес по системі повного циклу виведення насіннєвих продуктів на ринок, що включають селекцію, насінництво батьківських форм, розмноження і поставку насіння першого покоління агробізнесу, ще недостатньо.

Якщо звернути увагу на основний агроресурс – насіння, то, маючи пропозиції по сортам і гібридам з приблизно однаковими показниками продуктивності і влагоотдачи, в нинішніх економічних реаліях значення вагомості (авторитетності) більш дорогого бренду відходить на другий план у порівнянні з рівнем витрат на такий ресурс, тому дистанція відмінностей морфобіологічні ознак рослин досить сильно скорочується. Тут на передній план виходить завдання по зниженню собівартості продукції. У той же час, оптимізація витрат аграріїв на базові ресурси агротехнології не повинна спричинити відмову від застосування інтенсивних технологій при вирощуванні гібридів кукурудзи з менш дорогою цінової категорії. Важливо постійно вивчати пропозиції посівного матеріалу від різних оригінаторів, аналізувати показники продуктивності, влагоотдачи, адаптивності до певних кліматичних умов і реакції на застосовувані моделі технологій. Не менш важливим є врахування вартості продукту і співвідношення «ціна-якість».

Микола Мельник, комерційний директор НПФХ «Компанія «Маїс»